Вітри твої, Вкраїно, вільні,
В горах гуляють і в лісах,
Степами і морями линуть
І скрізь тобі шепочуть так:

Приспів:
Яка ж ти гарна, Україно,
Як перша в юності весна,
В козацькій славі своїй долі
Вінок кохання ти сплела.

Дніпро твій сивий і могутній,
Ріка натхнення у віках,
Горами хвилі підіймає,
Реве та стогне він ось так:

Приспів.

Сини твої – завзяті хлопці
В човнах, на суші, в літаках,
В епохи різні історичні
Вони тобі співають так:

Приспів.

Дочки твої – красуні милі,
Вони і в праці, і в піснях
Відомі в світі берегині,
Які тобі співають так:

Приспів.

В віршах Шевченківських крилатих,
В жовто-блакитних прапорах,
В промовах Гетьманів Великих
Звучиш ти, Україно, так:

Приспів.

ТАМ ПІД ЛЬВІВСЬКИМ ЗАМКОМ

Там, під Львівським замком старий дуб стояв.
Там, під Львівським замком старий дуб стояв,
А під тим дубочком партизан лежав.

Він лежить, не дише, він неначе спить.
Він лежить, не дише, він неначе спить.
В золотім кучері вітер шелестить.

Над ним стара мати стомлена стоїть
Над ним стара мати стомлена стоїть
І до свого сина тихо говорить:

"Сину ж ти мій, сину, дитино моя,
Сину ж ти мій, сину, дитино моя,
Були б тя не вбили, якби не війна.

Було вас у батька п’ятеро синів,
Було вас у батька п’ятеро синів;
Ти був наймолодший, сину наш, Андрій.

Як ти був маленький, батько воював,
Як ти був маленький, батько воював -
Він за Україну голову поклав!"

Hе плач, стара мати – син героєм став!
Hе плач, стара мати – син героєм став!
Він за Україну голову поклав.
http://www.mytempdir.com/942652 Закачати

На чужині тяжко жити

  На чужині тяжко жити
Як той Камінь підоймити
Камінь здійму відпочину 
На чужині марно гину     

Бо чужина не Родина
Плаче Серце як Дитина
Плаче Воно знає чого     
Нема Правди ні від кого 

На Родині Сонце гріє
На чужині Вітер віє
Вітер віє Траву хилить   
За Родинов Серце болить 

Болить Воно знає чого
Нема Правди ні від кого
Нема Правди та й не буде
Розібрали Правду люде   

Розібрали розсудили
Щоби ми ся не любили
Щоби ми ся не любили     
Щоб ми в Парі не ходили 

Відміна:

Ой чужино ти чужино
Чого в тобі так студено
Хоч не Вітри так Морози
А все ж в Очах Гіркі Сльози

Вгору прапори

  В гору прапори слухай наказ:
Де б не прийшлося нам жити,
Більшого щастя нема для нас
Як Україні служити!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!
Гуде земля від нашої ходи!
Солод-солодка у Дніпрі вода       
Ми нап'ємось Дніпрової води.       

В гору прапори, в гору серця!
Гордо несім нашу славу,
Нині сумівця, завтра бійця
За Українську державу!

Гартуйсь! Гартуйся! Зміно молода!
Гуде земля від нашої ходи!
Солод-солодка у Дніпрі вода       
Ми нап'ємось Дніпрової води.

Від Синього Дону до Сивиx Карпат

  Від Синього Дону до Сивиx Карпат
Одна нероздільна Родина
Без панства, без рабства, насильства і зрад,
Вільна, незалежна Вкраїна.                 

Ми діти Народу широкиx степів,
Ми все є готові до бою
За Правду, за Волю, за Віру батьків         
Прапор наш леліє Горою.*                     

В нас крила орлині і бистрий наш літ,
І бистре соколине око,
До бою зірвемось, як буря, у мить,           
І стяг піднесемо високо.                     

Дочки/Сини України ставаймо сильні
Тримаймось Звичаю рідного
Зберем з поля чистого квіти-пісні           
В вінок України вільної.**                   

Від Синього Дону до Сивиx Карпат
Одна нероздільна родина
Без панства, без рабства, насильства і зрад,
Вільна, незалежна Вкраїна.                   

   Гей, воскресни, Україно і Звичай, і Воля!

  Гей, воскресни, Україно і Звичай, і Воля!
Щоб нам, люде, усміxнулась щасливая Доля.
Згинуть Правди воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, люде, у своїй сторонці!

Приспів:
    Душу-тіло покладемо за Звичай-Свободу,
    Та покажем, що ми діти Козацького Роду!

Станьмо, люде, всі за Волю від Сяну до Дону,
В Ріднім Краю панувати не дамо чужому,
Чорне Море усміхнецця, Дніпро-Дід зрадіє,
Хай на нашій Україні Доленька доспіє!

Ой, Богдане, наш Гетьмане, необачний сину,
Нащо оддав на поталу Неньку-Україну!
Щоб вернути її честь, станьмо куренями,
Наречемось України вірними дочками/синами!

Спогадаймо тяжкий час, лиxую годину,
Тих, xто вміло боронив Неньку-Україну.
Наливайко і Павлюк, і Тарас Трясило
До Могили кличуть нас на Cвятеє діло!

Щира праця і Звичай ще свого докажуть,
Вільна Пісня в Україні гучно ще розляже!
За Карпати відоб'єцця, згомонить степами,
України слава стане поміж народами!

Батьківщина

  Я можу говорити лиш за себе
А я душі своєї не таю
Я знаю що немає вище неба
А ніж оте, що у моїм краю

Приспів:
В щасливу мить в сумну годину
Пізнавши суть життя до дна
Не вибирайте Батьківщину.
Вона як мати в нас одна

Живе у сердці пісня колискова
І давня пам'ять зіркою сія.
Я знаю що немає краще мови
Ніж та, яка з народження моя

Приспів
В щасливу мить в сумну годину
Пізнавши суть життя до дна
Не вибирайте Батьківщину.
Вона як мати в нас одна

І хай слова високі вийшли з моди
Та голос честі вище всіх чеснот
Нема у світі кращого народу
Аніж простий і чесний мій народ!

Приспів
В щасливу мить в сумну годину
Пізнавши суть життя до дна
Не вибирайте Батьківщину.
Вона як мати в нас одна

Батьківщино моя

  Батьківщино моя,
Зореносна моя,
Бачу, правда твоя
Над віками сія.

Чую, слава моя,
Наче сонячний дзвін,
Крізь сторіччя луна
У серцях поколінь.

Чую, слава моя,
Наче сонячний дзвін,
Крізь сторіччя луна
У серцях поколінь.

Бери очі й мої,
Щоб видніше було.
Бери слово й моє,
Щоб ясніше було.

Бери кроки й мої,
Коли йдеш уперед.
Бери мрію й мою,
Коли мрієш про злет.

Бери кроки й мої,
Коли йдеш уперед.
Бери мрію й мою,
Коли мрієш про злет.

Бери руки й мої,
Щоб багатшою стать,
Клади молот у них,
Щоб міцнішою стать.

Батьківщино моя,
Коли прийде гроза,
Дай їм зброю також,
Щоб грізнішою стать.